-
1 відмовляти
= відмовити1) ( комусь у чомусь) to refuse (smth. to smb.), to denyвідмовляти від дому — to forbid the house, to close one's door to smb., to forbid smb. to visit one's house
2) ( відраджувати) to dissuade one ( from a thing), to persuade one not to3) тех. ( переставати працювати) to fail, to stop working -
2 отказывать
отказать1) кому в чём - відмовляти, відмовити кому чого (в чому). [Навіть вороги йому відмовить не повинні шани (в уважении) (Л. Укр.). Відмовити сватам]; (жениху) відмовляти, відмовити, (опис.) гарбуза давати, дати (підносити, піднести, покотити), давати, дати одкоша кому. -зывать (женихам) - гарбузувати. -зать наотрез - цілком відмовити. Ему -зали в его просьбе - йому відмовили на його прохання. Он ни в чём себе не -вает - він нічого собі не жалує (не відмовляє). Он -зал ему в руке своей дочери - він йому відмовив віддати за нього свою дочку. -зать кому от дому - не приймати кого більше;2) что кому (завещать) - відписувати, відписати, відказувати, відказати, приказувати, приказати, леґувати що кому. Срв. Завещать. -зать на богадельню - відписати на шпиталь, на богадільню. Отказанный (завещанный) - відказаний, відписаний, леґований;3) кому от чего (отрешать, увольнять) - звільняти, звільнити кого з чого, від чого, скидати, скинути з чого. См. Увольнять, Отрешать. За неаккуратность ему -ли от места - за несправність його звільнили з посади; (о прислуге) відправляти, відправити кого. -зать кому от квартиры - відмовити (вимовити, виповісти), кому помешкання. Учителю -ли от уроков - у[нав]чителеві відмовили лекцій;4) юрид. - см. Вводить (во владение).* * *I несов.; сов. - отказ`ать1) відмовля́ти, відмо́вити2) ( увольнять) звільня́ти, звільни́ти3) ( переставать действовать) відмовля́ти, відмо́витиII несов.; сов. - отказ`ать( завещать имущество) відка́зувати, відказа́ти, відпи́сувати, відписа́ти
Перевод: со всех языков на все языки
со всех языков на все языки- Со всех языков на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Все языки
- Английский
- Украинский